Костянтин Місевич
Костянтин "Кость" Федорович Місе́вич (* 1893, село Лезнєве Проскурівського повіту Подільської губернії, нині у складі Хмельницького — † 1943) с. Попівка, тепер Кременецького р-ну Тернопільської обл.— бандурист.
Біографічні відомості
Костянтин Місевич ще в час революції був обраний Проскурівським повітом (тепер Хмельницької області) представником до українського парламенту — Центральної Ради в Києві.
1919 року зустрів сліпого бандуриста Антона Митяя (розстріляного 1921 року більшовиками) і почав від нього вчитися кобзарського мистецтва.
Працюючи на станції Проскурів телеграфістом, Місевич познайомився з командиром 34-го корпусу генералом Скоропадським, якому допомагав роззброювати московське військо, що поверталося з фронту. Далі Центральна Рада вислала Місевича як свого представника до Синьої Дивізії, де його обрали почесним козаком.
За часів гетьманату його призначили комісаром подільської залізниці, й ці обов'язки він виконував до кінця листопада 1920 р., коли разом з армією й урядом виїхав до Польщі, залишивши вдома дружину і чотирирічну донечку Галю, світлина якої завжди була при ньому.
Місевич був і чудовим пасічником, виготовляв гарні вулики з українськими мережками, заснував взірцеву пасіку. Майстрував також бандури, вчив на них грати, зокрема навчив грати на бандурі Дмитра Ґонту, з яким далі гастролював в Галичині, виступав в Польщі і навіть в Німеччині.
Місевич був українським патріотом, підтримував зв'язки з прогресивною інтелігенцією, а також з підпільниками, які боролися за незалежність України.
Кость Місевич брав участь у з'єднаннях УПА. Убитий німецькими окупантами. Похований у селі Попівці (Кременецький район) Кременецького району Тернопільської області.
Література
- Б. Жеплинський. Бандурист, патріот, борець // Діалог (Кременець). — 1995. — 22 липня. — С. 4.
- Просимо допомогти // Подільське братство: Інформаційний вісник. — № 3. — 1993. — С. 60.
- Кость Місевич — Літопис Червоної Калини. — 1931. — IX. — С. 11-12. Бандурист Антін Митяй