Danylo Pika
Danylo Fedorovych Pika (1901–1941) was one of the founders of the Poltava Bandurist Capella. Initially he learned to play the bandura from Opanas Slastion in Myrhorod. Pika was one of the more talented players of the capella and also wrote out a number of interesting arrangements.
Pika became the assistant director to Mykola Mykhailov in the Combined Kiev Bandurist Capella. In 1941 he was mobilised to the front where he died in the first weeks of battle.
Pika was one of the stronger players in the Capella. He performed in a bandura quartet with Serhiy Minialo, Yakiv Kladovyj and O. Kostetsky and recorded a Hopak (his arrangement), "Stukalka" (his arrangement) and "Kucheriava Kateryna" in 1937. The Capella also recorded his arrangement of "Vziav by ya banduru" with Ivan Patorzhynsky in 1937 and Hrechanyky. "Oj hop ty-ny-ny" often accredited to Pika is marked as being arranged by Lysenko-Kropovnytsky and conducted by Pika in 1939.
Pika became artistic director of the Poltava Bandurist Capella after the arrest of Volodymyr Kabachok in early 1934 until the group was disbanded in mid 1934. During the period of his directorship the members of the Poltava Bandurist Capella were not paid. He was the strongest bandurists in the group and probably the first to have played bandura in the group having initially converted the singers to bandurists and then initially teaching them. He always had directorship aspirations but not the administrative skills. He is thought by some to have been a KGB informer and had informed on V. Kabachok and caused his subsequent arrest. He became a director of the Kiev Bandurist Capella for a short period of time. He died during the first two weeks of World War II on the front lines. Pika signed his name to numerous arrangements by Khotkevych (Od Kyiva do Luben, Oj Dzhygune,) - Khotkevych's arrangements were banned from being played after 1934) and other accredited to being the composer of Tripak - Oi Hop ty-ny-ny (original recorded by Sadowsky's choir in 1911 an arrangement of Kropovnytsky's). (Kabachok's son (in Bashtan's editorship of Memories of Kabachok K.1995) states that the person in the Poltava Capella who was a negative informer for the NKVD had migrated to Canada. None of the member's of the Chorus moved to Canada. Nazarenko, Miniajlo and Panasenko moved to the United States. I feel from the evidence shown to me that the informant was probably Pika and that he also informed on Kabachok in 1937 after their tour of the Combined Bandurist Capella to Leningrad).
References
- Мішалов В. і М. Українські кобзарі-бандуристи — Сідней, Австралія, 1986 — 10 6с.
- Литвин М. — Струни золотії — «Веселка», К.:1994 (117 с.)
- Самчук Улас — Живі струни — Детройт, США, 1976 (468 с.)
- Черемський, К. П. Повернення традиції / К. Черемський. – Х.: Центр Леся Курбаса. – 1999. – 288 с.
- Черемський, К. П. Шлях звичаю / – Х.: Глас. – 2002. – 444 с.
- Kuromiya Hiroaki, The Voices of the Dead — Yale University Press, London 2007
Template:Ukraine-musician-stub
Данило Піка
Данило Федорович Піка — (1901—1941) — бандурист, учень O. Сластіона. Учасник Полтавської Капели бандуристів. Концертмейстер. Після арешту В. Кабачка став мистецьким керівником Полтавської капели бандуристів. Певний час був і керівником Київської капели бандуристів з 1938-41 р. Скомпонував «Слово Тараса». Помер на фронті в 1941 р. Співав другим тенором. Автор багато обробок народних пісень для капели бандуристів. Піка був одним із сильніших гравців у Капелі. Він виступав у квартеті бандури з Сергієм Міняйлом, Яковом Кладовим та О. Костецьким і записав інструментально Гопака (його аранжування), «Стукалку» (аранжування) та «Кучер'ява Катерина» в 1937 році. Капела також записала його аранжування "Взв би я бандуру "з М. Гришком у 1937 р. та Гречаниками. «Oj hop ty-ny-ny», часто акредитований Піці але раніше позначений твір як упорядкований Лисенком-Кроповницьким але зазначено Пікою в 1939 році.
Піка став художнім керівником Полтавської капели бандуристів після арешту Володимира Кабачка в січні 1934 року аж поки група не була ліквідована в жовтні 1934 року. За час його керівництва учасники Полтавської капели бандуристів перестали платити. Він був найсильнішим бандуристами в групі і, першим, хто грав на бандурі в групі. Він спочатку перетворив співаків на бандуристів, і спочатку їх всіх навчав. У нього завжди були прагнення на керівництва, але не були адміністративні здібності. Деякі вважають, що він був інформатором КДБ і що він повідомив пна В. Кабачок і спричинив його наступний арешт.
Він на короткий термін став художнім керівником київської капели бандуристів. Він загинув протягом перших двох тижнів Другої світової війни на передовій.
Піка підписав своє ім'я у численних аранжуваннях Хоткевича («Від Київа до Лубен», «Ой Джигуне») — коли аранжування та композиції Хоткевича заборонили грати після 1934 року) та інших, акредитованих як композитор «Тропака» — Ой гоп ти-ни-ни (оригінальний запис хором Садовського 1911 р. аранжування Кроповницького). Син Кабачок (у праці Баштана «Спогади про Кабачок K.1995») стверджує, що одна людина в Полтавській капелі, був негативним інформатором для НКВС, і переїхала до Канади. За те, ніхто з членів капели не переїхав до Канади. (Назаренко, Мініяйло і Панасенко переїхали до Сполучених Штатів). Інформатором був Д.Піка який також фдоносив на В. Кабачка у 1937 р. після концерти об'єднаною капелою бандуристів в Ленінграді.
Примітки
Джерела
- Мішалов В. Ю. Харківська бандура — Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті — (Серія Слобожанський світ)— Харків,- Торонто, 2013—368с.
- Мішалов В. і М. Українські кобзарі-бандуристи — Сідней, Австралія, 1986 — 10 6с.
- Литвин М. — Струни золотії — «Веселка», К.:1994 (117 с.)
- Самчук Улас — Живі струни — Детройт, США, 1976 (468 с.)
- Черемський, К. П. Повернення традиції / К. Черемський. — Х.: Центр Леся Курбаса. — 1999. — 288 с.
- Черемський, К. П. Шлях звичаю / — Х.: Глас. — 2002. — 444 с.
- Kuromiya Hiroaki, The Voices of the Dead — Yale University Press, London 2007