Semen Lastovych

From WikiBandura
Jump to navigation Jump to search

Downloads

Семен Ластович

Семен Ластович
Бандура конструкції С. Ластовича
Бандура конструкції С. Ластовича

Семен Ластович-Чулівський (4 листопада 1910, с. Чайковичі, Львівська область — 11 березня 1967, Мюнхен) – відомий теоретик і практик виготовлення бандур.

Біографія

Закінчив академічну гімназію у Львові в 1930 р. Вивчав гру на бандурі у Ю. Сінґалевича а майстрування бандури у К. Мисевича. Організатор хорів та драматичних гуртків.

В 1939 р. арештований НКВС але вдалося втекти. Під час німецької окупації грав в ансамблі разом з С. Ганушевським, С. Малюца, Ю. Сінґалевич, Г. Бажул а потім із З. Штокалком, Я. Бабуняком, В. Юркевичем та Г. Смирним.

В 1944 р. вступає до складу Української Капели Бандуристів ім. Т. Г. Шевченка. під керівництвом Григорія Китастого. Разом з нею він восени 1944 покидає Україну, виїздить у Німеччину, оселившись у Мюнхені.

Період у тюрмі у Львові погано вплинуло на його здоров'я. Він захворів на легені і через надмірну дозу ліків оглух. Погіршення здоров'я унеможливило практику Семена Ластовича-Чулівського не лише як виконавця-бандуриста, але й педагога. Саме тому вся його наступна діяльність була пов'язана із збором та обробкою теоретичних матеріалів, написанням фахових узагальнень методики гри на бандурі, а найважливіше – виробництвом бандур.

Похований у Мюнхені на цвинтарі Вальдфрідгоф.

Творча діяльність

Семену Ластовичу-Чулівському належать три важливі роботи: дві – теоретичні, стосовно конструкції інструментарію, одна – методично-практична.

Перша з них, невелика за обсягом, носить назву «Листи про бандуру». Написана вона впродовж 1955–1956 у формі листів на прохання одного з учнів Зіновія Штокалка Мирослава Дяковського (США), який зацікавився виробництвом бандур. Саме М. Дяковський уже наступного року найважливіші узагальнення з адресованих йому листів упорядкував та видав окремим виданням – брошурою.

У 1959 в Нью-Йорку побачила світ ще одна праця С.Ластовича-Чулівського – «Збірник українських народних пісень і мелодій для бандури: репертуар пісень і мелодій для голосу і бандури з полегшеним способом самонавчання». Збірка, упорядкована М. Дяковським, носить комплексний характер – як підручник та репертуарний збірник.

Наступна теоретична праця С. Ластовича-Чулівського «Кобза-Бандура» носила підсумовуючий характер і була написана впродовж 1964–1966 у Мюнхені. Складається вона з 2 томів, її обсяг (653 сторінки тексту та численні таблиці й ілюстрації) вражає не лише загальним масштабом роботи С.Ластовича-Чулівського, але й широтою напрямів його досліджень. Робота і сьогодні залишається актуальною, оскільки автором було вперше запропоновано системний підхід до засад конструктивного удосконалення бандури в контексті органологічних пошуків майстрів середини і другої половини ХХ ст.

Праці

Література

  • Мішалов, В. Семен Ластович-Чулівський та його праця « Кобза-Бандура» — ж. «Бандура», #29-20, 1989
  • Шарко. Б. сл. п. Бандурист С. Ластович-Чулівський // ж. «Бандура», #23-24, 1988
  • Дутчак В. Г. Специфіка розвитку бандурного мистецтва в Німеччині впродовж ХХ – початку ХХІ століття – Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство. 2011. Вип. 2
  • Мішалов В. - Список майстрів бандури харківського типу // Г. М. Хоткевич - Бандура та її конструкція // Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича, Торонто-Харків, 2010 ст.270-272

Template:Стиль