Volodymyr Luciv
Volodymyr Havrylovych Luciv (born 1929 in Nadvirna, Ukraine) is a Ukrainian bandurist and tenor. He learned to play the bandura from Hryhory Nazarenko in the Leontovych Bandurist Capella in Goslar, Germany. He completed his Conservatory music studies in 1957 in Rome majoring in voice, and currently resides in London.
In the Ukrainian diaspora community he performed throughout the world as a bandurist and singer and is known for his performance of dumy. Professionally he performed as a singer on cruise ships in the Mediterranean under the stage name of Tino Valdi.
He is the the author of a numerous articles about the history of the bandura.
Source
- Кавка, М. – Амабасадор української музики (Про В. Луціва) // г. “Шлях перемоги” 28 вересня, 1986
- нн - Вoлoдимир Луців // ж. Бандура #7-8, 1984
- МДЧ - Вoлoдимир Луців // ж. Бандура #43-44, 1993
- Лукaсeвич, В. - Iнтeрв'ю з бaндуристoм Вoлoдимирoм Луцівoм // ж. Бандура # 3-36, 1991
- Мудрий, С - Вiд Бистриці дo Тeмзи // ж. Бандура #71/72, 2000
Володимир Луців
Володи́мир Гаври́лович Лу́ців (*25 червня, 1929, Надвірна, нині: Івано-Франківська область) — бандурист, концертний співак-тенор, виконавець дум та автор статей про бандуру.
Як бандурист виступав у багатьох країнах світу.
Ранні роки, школа, консерваторії
За німецької окупації у 1944 забирають хлопцем до Німеччини, де закінчив українську гімназію та вступив до Капелі бандуристів ім. М. Леонтовича під керівництвом Григорія Назаренка у м. Ґосляр. У майстерні братів Гончаренків отримує свою "нерозлучницю"-бандуру, ставши наймолодшим учасником капели (1947). 1948 року виїжджає до Лондона. Брав приватні лекції вокалу (Брадфорд). Навчався у коледжі св. Трійці (Лондон). Після двох років навчання переїжджає до Риму, де успішно склавши екзамени в 1957, став студентом престижної консерваторії Святої Кекилії. Під час навчання багато концертував у європейських країнах.
Робота, виступи, нагороди
З 1958 проживав у Лондоні. Працював у відділі українського радіо, гастролює як співак та здобуває перші премії на міжнародних конкурсах. Серед нагород: Почесна грамота Відділення Світового Конгресу Вільних Українців, премія імені Володимира Винниченка. Перемога на міжнародному пісенному конкурсі Євробачення (Бельгія, 1961) принесла світове визнання.
Організатор численних міжнародних турне для великих хорів, танцювальних колективів та окремих виконавців упродовж десятиліть за маршрутом від Європи до Америки й навпаки – зокрема, для хору "Думка" з США у Європу (1985), Візантійського хору з Голландії в Україну (1990), гастролей ансамблю пісні й танцю МВС України у США (1995), хору "Голоси Рідженсі" з Англії в Україну (2007). Видав автобіографічну книгу "Від Бистриці до Темзи" (1999).
У 1986 році — координатор і відповідальний за музичну підготовку відзначень у Римі 400-річчя єднання Київської митрополії з Апостольським Престолом; у 1986-87 роках — очолював мистецьку комісію підготовчого комітету із святкування 1000-ліття Хрещення Русі-України; у 90-х роках за дорученням Проводу УГКЦ — організатор концертних програм до 100-ліття з дня народження Патріарха Йосифа Сліпого та повернення Блаженнішого Кардинала Любачівського до Львова.
Заснував благодійний культурно-мистецький фонд ім. В. Луціва в Надвірній (2002), який опікується талановитою молоддю Прикарпаття. Фонд заохочує і відзначає талановиту молодь у номінаціях «митець», «науковець», «Громадський діяч» та вручає грошові винагороди переможцям.
У газеті «Урядовий кур'єр» з 26 січня 2008 року зазначено, що згідно з Указом Президента «Про відзначення державними нагородами України громадян іноземних держав» за вагомий особистий внесок у популяризацію історичних та сучасних надбань України у світі, формування її позитивного міжнародного іміджу та з нагоди Дня Соборності України Володимира Гавриловича Луціва — співака, музиканта, громадянина Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії нагороджено орденом «За заслуги» ІІ ступеня.
На запрошення товариства «Просвіта» 19 травня 2008 року Володимир Луців відвідав місто Кременець. 25 травня побував у Надвірній, де представлено нових кандидатів на іменну премію фонду Володимира Луціва.
Інтернетні ресурси
В. Луців – символ єднання українців на тлі культури і духовності Людина завжди має бути готовою взяти ініціативу у свої руки
Література
- Кавка, М. Амабасадор української музики (Про В. Луціва) г. «Шлях перемоги» 28 вересня, 1986
- нн — Володимир Луців — ж. Бандура #7-8, 1984
- МДЧ — Володимир Луців — ж. Бандура #43-44, 1993
- Лукасевич, В, — Інтерв'ю з бандуристом Володимиром Луцівом — ж. Бандура # 3-36, 1991
- Мудрий, С — Від Бистриці до Темзи' — ж. Бандура #71/72, 2000
- Олександр Євтушенко. Заслужений посол української культури. // Україна Молода. 11 липня 2009. с. 9.
- Мішалов В. Ю. Харківська бандура - Культурологічно-мистецькі аспекти ґенези і розвитку виконавства на українському народному інструменті - (Серія Слобожанський світ)— Харків,- Торонто, 2013 –368с.